1 Місце і значення випускної кваліфікаційної роботи магістра
Кваліфікаційна робота магістра (далі – КРМ) згідно освітньої програми «Інформаційна аналітика та впливи» спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» є одним із видів атестаційних випробувань випускників. Також, КРМ є обов’язковим елементом навчального процесу у Київському національному університет імені Тараса Шевченка (далі – Університет).
Підготовка КРМ здійснюється на основі загальних та фахових компетентностей випускника, його навичок самостійної науково-дослідної роботи, знаннях основних напрямків та системи організації діяльності з інформаційної аналітики та впливів. Тобто КРМ є підтвердженням рівня загальнотеоретичної і спеціальної підготовки.
Атестація випускника у розрізі КРМ здійснюється відкрито і публічно перед екзаменаційною комісією та гостями. Екзаменаційна комісія (далі – ЕК) вирішує питання про отримання автором КРМ по спеціальності 122 – Комп’ютерні науки, освітньо-наукової програми «Інформаційна аналітика та впливи».
КРМ – це самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання в Університеті. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого ЕК визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння освітнього ступеня «магістр».
Метою підготовки КРМ є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраної спеціальності, оцінка набутих умінь, а саме:
Розробляти та застосовувати математичні методи для аналізу інформаційних моделей.
Розробляти математичні моделі та методи аналізу даних (включно з великим).
Розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення для аналізу даних (включно з великими).
Створювати нові алгоритми розв’язування задач у сфері комп’ютерних наук, оцінювати їх ефективність та обмеження на їх застосування.
Тестувати програмне забезпечення.
Виконувати дослідження у сфері комп’ютерних наук.
Аналізувати та моделювати діяльність суб’єктів господарювання, формувати управлінські рішення на основі структурованих та неструктурованих даних.
Консолідувати дані з різних джерел інформації, проводити їх попередній аналіз, моделювання та візуалізацію.
Проводити експерименти з даними, розробляти моделі аналізу даних та прогнозування, проводити їх оцінювання.
Основними завданнямиКРМ є:
вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико- методологічних засад з обраного напряму дослідження;
проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасних програмних продуктів;
розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;
обґрунтування запропонованих рішень на основі проведеного аналізу;
підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим їх публічним захистом.
Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, сфери діяльності підприємства, для якого проводяться аналітичні дослідження та його специфічних рис. Працюючи над КРМ, студент має засвоїти навички та принципи роботи з літературними джерелами, статистичною інформацією, правильності постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети, завдань та методів дослідження, формування наукової та практичної новизни отриманих результатів, побудови логічного плану і оптимальної структури дослідження, аналізу та оцінки різних аспектів діяльності підприємства (якщо дослідження проводиться для нього), обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.
При підготовці КРМ студент повинен дотримуватись певних вимог:
робота, подана на здобуття кваліфікації магістра комп’ютерних наук за освітньо-науковою програмою «Інформаційна аналітика та впливи» має бути написана державною мовою;
КРМ кожен студент виконує індивідуально, індивідуальні роботи можуть бути об’єднані під однією назвою і являти собою складові однієї наукової праці;
робота має бути науковою працею, яка присвячена вирішенню конкретної проблеми або комплексу проблем інформаційної аналітики та впливів;
запропоновані у КРМ нові рішення для обґрунтування процесів аналізу інформації та впливів мають бути аргументовані і порівнюватися з уже відомими рішеннями;
в кваліфікаційній роботі магістра необхідно навести відомості щодо практичного застосування здобутих автором наукових результатів дослідження;
КРМ є звітною частиною роботи студента в сфері науки та техніки і повинна мати структуру та бути оформлена за правилами згідно ДСТУ 2.105- 95 (Загальні вимоги до текстових документів. Міждержавний стандарт), ДСТУ 3008-2015 (Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення), ДСТУ 3582-2013 (Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила) та ДСТУ 8302:2015 (Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання)1;
при написанні кваліфікаційної роботи магістра студент повинен посилатись на автора та джерело, звідки запозичений матеріал або окремі результати.
У разі виявлення плагіату, свідомого зловживання авторськими правами вітчизняного чи зарубіжного науковця, кваліфікаційна робота магістра знімається з розгляду.
Для проведення державної атестації щорічно створюється екзаменаційна комісія. Її повноваження діють протягом календарного року, але збирається вона у визначені терміни для прийому державних іспитів і захисту дипломних та кваліфікаційних робіт.
Голова ЕК призначається Ректором Університету. Як правило, головою ЕК буває досвідчений професор чи доцент провідного факультету навчального закладу. До складу комісії входять викладачі випускаючих та профільних кафедр, а також провідні фахівці народного господарства. Персональний склад ЕК затверджується Ректором не пізніше ніж за місяць до початку роботи.
ЕК працює у терміни, передбачені навчальними планами даної спеціальності. Графік її роботи затверджується Ректором Університету.
Підготовка КРМ умовно поділяється на такі етапи:
установча лекція або факультативний курс з методики підготовки кваліфікаційної роботи;
вибір і затвердження теми кваліфікаційної роботи магістра;
підбір та вивчення літературних та інших джерел з теми дослідження;
розробка концепції та плану кваліфікаційної роботи магістра, погодження їх з науковим керівником;
підготовка індивідуального плану-графіку написання кваліфікаційної роботи магістра;
написання тексту кваліфікаційної роботи магістра та її оформлення;
зовнішнє рецензування роботи;
підготовка відгуку наукового керівника;
захист кваліфікаційної роботи магістра перед ЕК.
КРМ спрямована на часткове досягнення таких програмних результатів: ПРН 7, 8, 9, 11, 14, 16, 22, 23, 24.
Першим етапом підготовки кваліфікаційної роботи магістра є вибір теми та її затвердження. Тематика кваліфікаційних робіт пропонується випускаючою кафедрою Університету. Магістрант, порадившись з науковим керівником, обирає тему кваліфікаційної роботи. Тема може бути рекомендована організацією, що направила студента на навчання. Магістранту надається право запропонувати і свою тему, яка відповідає вимогам сучасності, науковим та практичним інтересам, життєвому досвіду, схильностям та особистим здібностям магістранта.
Вибрана тема кваліфікаційної роботи розглядається на засіданні кафедри технологій управління та за поданням завідувача кафедри затверджується наказом Декана факультету інформаційних технологій (ФІТ) Університету. Тематика кваліфікаційних робіт має бути безпосередньо пов’язана з інформаційною аналітикою та впливами.
Студент за погодженням з науковим керівником і кафедрою може змінити формулювання теми або саму тему кваліфікаційної роботи, але не пізніше ніж за три місяці до визначеного терміну подання завершеної роботи.
З метою своєчасної якісної підготовки кваліфікаційної роботи студентам наказом Декана ФІТ Університету (за поданням кафедри) призначаються наукові керівники кваліфікаційних робіт магістра. Ними можуть бути доктори та кандидати наук, найбільш досвідчені викладачі та наукові співробітники кафедри технологій управління. У якості консультантів можуть бути залучені висококваліфіковані фахівці з інформаційної аналітики підприємств, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Структура КРМ
КРМ як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг роботи 4,5-5 авторських аркушів (90-120 сторінок машинопису формату А4) без урахування списку літератури та додатків.
Зміст кваліфікаційної роботи визначається її темою та відображається у плані, узгодженому із науковим керівником. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті тощо) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.
Рекомендується наступна структура КРМ:
титульна сторінка;
завдання;
календарний план;
зміст;
анотація;
перелік використаних скорочень;
вступ;
перший розділ (формування та опис задачі, яка буде вирішуватись в магістерській роботі; аналіз існуючих способів (методів) вирішення поставленої задачі);
другий розділ присвячується методам та методикам дослідження, які спрямовані на досягнення мети дослідження,
третій розділ (присвячується моделюванню, четвертий розділ – технологія застосування розроблених моделей на діючих підприємствах);
висновки (заключна частина);
перелік використаних інформаційних джерел;
додатки.
Титульна сторінка КРМ оформлюється на кожну роботу, згідно форми, наведеної у Додатку А.
Завдання, яке також подається в індивідуальному навчальному плані магістра, є робочим документом студента і містить календарний план виконання роботи Приклад оформлення завдання наведено у Додатку Б. Завдання включає такі пункти: - тему КРМ; - строк подання студентом готової роботи; - цільову установу та вихідні дані до роботи; - зміст роботи; - перелік графічного матеріалу (слайдів); - календарний план виконання роботи.
Складання календарного плану кваліфікаційної роботи творчий процес, який потребує аналітичної роботи студента, складання кількох варіантів, вибору найбільш вдалого з них. Для полегшення роботи над темою рекомендується скласти так званий робочий розгорнутий план КРМ вже в ході попереднього вивчення джерел інформації та літератури. При цьому, крім вузлових питань визначаються і записуються відповідні підпитання, деякі додаткові дані, цифровий та фактичний матеріал. Остаточний варіант плану кваліфікаційної роботи має забезпечити її єдність і складатись з 3-4 чітко сформульованих найважливіших питань (розділів), які розкривають суть обраної теми, основний її зміст. Назви питань плану не повинні виходити за межі дослідження і повторювати назву самої роботи. Приклад оформлення фрагменту календарного плану наведено у Додатку В.
Лист завдання погоджується з науковим керівником і підписується студентом, науковим керівником і затверджується завідувачем кафедри на початку підготовки роботи.
У терміни, визначені кафедрою, але не менше ніж один раз на кожні півмісяця, студент зобов’язаний звітувати перед своїм науковим керівником, який на підставі аналізу виконаної роботи та дотримання індивідуального графіка фіксує послідовність праці студента над КРМ.
У разі значного відставання від запланованих термінів без поважних причин науковий керівник інформує про це кафедру.
Зміст КРМ повинен визначати назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Рекомендований обсяг –– 1-1,5 сторінки. Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Приклад змісту наведено у Додатку Г.
Анотація уособлює узагальнений короткий виклад основного змісту КРМ. Рекомендований обсяг — 1 сторінка. В анотації вказуються: найменування вищого навчального закладу у якому здійснювалася підготовка КРМ, назва спеціальності та освітньої програми, прізвище, ім’я по батькові автора, тема, мета, об’єкт, предмет, наукова новизна та практичне значення КРМ, основні результати дослідження, структура роботи. Наприкінці анотації наводяться ключові слова. Сукупність ключових слів повинна відповідати основному змісту наукової праці, відображати тематику дослідження і забезпечувати тематичний пошук роботи. Кількість ключових слів (виразів) становить від п’яти до п’ятнадцяти. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок через кому. Приклад анотації наведено у Додатку Д.
Перелік умовних скорочень, символів, одиниць вимірювання, позначень подається за необхідності у вигляді окремого списку. Додатково їхнє пояснення наводиться у тексті при першому згадуванні. Скорочення, символи, позначення, які повторюються не більше двох разів, до переліку не вносяться. Приклад використання скорочень у тексті: Кваліфікаційна робота магістра (далі – КРМ).
У вступі (3-5 стор.) дається обґрунтування актуальності і значення обраної теми; зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами формулюються мета, завдання, предмет і об’єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; наукова новизна, практична цінність роботи; повідомляється, чи пройшла робота апробацію (публікація результатів дослідження, участь у конференціях тощо), чи впроваджені або де планується впровадити результати: в організації замовника або в іншій організації. У вступі треба розкрити сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику кваліфікаційної роботи за рекомендованою нижче послідовністю:
актуальність теми;
зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами;
мета і завдання дослідження;
об’єкт дослідження;
предмет дослідження;
методи дослідження;
наукова новизна одержаних результатів;
практичне значення одержаних результатів;
апробація результатів роботи;
публікації.
Мета і завдання дослідження. При формулюванні мети та задач дослідження потрібно усвідомлювати наукову проблему і докази того, що та частина проблеми, яка є темою даної КРМ, ще не розроблена і не висвітлена в спеціальній літературі. Формулювання цих завдань дослідження необхідно робити якомога старанніше, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст подальших розділів кваліфікаційної роботи. Це важливо ще й тому, що заголовки розділів КРМ відображають завдання обраного дослідження.
Не слід формулювати мету як «Дослідження…», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об’єкт дослідження – це процеси або явища, що породжують проблемну ситуацію в організації, на базі якої проводяться дослідження, і які обрані для даного дослідження. Наприклад: «процеси впровадження інформаційних технологій в управління підприємством…».
Предмет дослідження міститься в межах об’єкта дослідження. Для програми інформаційна аналітика та впливи це можуть бути процеси управління аналізом інформації та впливом, зокрема управління процесом пошуку та обробки інформації, управління інформаційним впливом або процеси візуалізації інформації.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється його частина, яка є предметом дослідження. Саме на об’єкт спрямована основна увага студента, оскільки об’єкт дослідження визначає тему КРМ, яка визначається на титульному аркуші як її назва.
Методи дослідження. Важливе місце має належати методології дослідження, вибраним студентом методам та прийомам пошуку, збирання, аналізу та інтерпретації інформації, необхідної для висвітлення поставленої проблеми.
Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).
У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що у кваліфікаційній роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.
До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів тощо. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку магістранта. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеного в роботі наукового завдання або розв’язаної наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
Практичне значення одержаних результатів. У кваліфікаційній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в кваліфікаційній роботі, що має прикладне значення — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.
Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів, якщо впровадження результатів здійснено.
Апробація результатів КРМ. Вказується, на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, що включені до КРМ.
У першому розділі описується постановка задачі та аналіз її рішення (15-20 стор.). В розділі необхідно сформувати та описати задачу, яка буде вирішуватись в магістерській роботі. Провести аналіз існуючих способів (методів) вирішення поставленої задачі, представити її місце на підприємствах (організаціях, проектах), на базі практики2, а також описати вхідну інформацію (вигляд, способи отримання…), яка необхідна для вирішення поставленої задачі. Структурно даний розділ може складатись з 3-5 підрозділів.
Відповідно, в даному розділі студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації. Розділ повинен бути насиченим фактичною інформацією (посиланні на літературні джерела, публікації, наукові роботи, звіти, таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати аналітичної діяльності в даній галузі за останні 3-5 років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: які запозичено з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.
Розділ завершується постановкою завдань дослідження.
Обсяг розділу не повинен перевищувати 20% від основної частини роботи.
Другий розділ (25-30 стор.) формується на базі проведених досліджень літературного огляду (перший розділ) та огляду бази практики. Тут необхідно представити ті чи інші (власні чи відомі) математичні моделі, методи та методики дослідження, які спрямовані на досягнення мети дослідження. Особливу увагу магістрант має приділити виявленим недолікам у методах обробки інформації та запропонувати шляхи їх усунення. При виборі моделі, методи та методики дослідження варто враховувати особливості діючих підприємств (бази практики). У розділі доречно вказати інформаційні засоби, які будуть використані в роботі та для яких цілей.
Третій розділ (30-35 стор.) присвячується моделюванню. У розділі викладається суть, склад та зміст пропонованих моделей. Основною задачею розділу є представлення студентом навичок роботи з програмними продуктами моделювання. Може бути представлено технології реалізації запропонованих моделей, отриманий результат, його аналіз, обробку і представлення відповідно до поставленої задачі (у вигляді прогнозу, рекомендацій для прийняття рішень, діагностика), алгоритм подачі інформації, яка змінить відношення до дійсності у осіб, що приймають рішення (в т.ч. вказати, кому інформацію надати). Показати, як може змінитись галузь, підприємство, тощо виходячи з цієї інформації.
Розділ завершується оцінкою отриманих результатів.
В четвертому розділі (25-30 стор.) необхідно описати технологію застосування розроблених моделей на діючих підприємствах (доцільно, щоб це була база практики). Запропонувати розгортання запроопнованої моделі: алгоритм інформаційної технології, структуру, нотації, тестування тощо. Сформувати техніко-економічне обґрунтуванням використання такої технології на підприємствах (базі практики).
Розділ «Висновки» (2-3 стор.) є завершальною частиною КРМ. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором кваліфікаційної роботи поставленої мети і завдань.
Розділ «Перелік використаних інформаційних джерел» містить складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел або Web – сайтів (Додаток Ж).
У додатки виносяться об’ємні таблиці допоміжного характеру, схеми алгоритмів, креслення, зразки комп’ютерних екранів, зразки форм таблиць та роздруковані результати комп’ютерного моделювання тощо.
3 Вимоги до оформлення КРМ
КРМ має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до подібних робіт. Текст роботи складається з 90-100 сторінок машинопису формату А4 (210*297 мм), 14-й кегель шрифту Тіmes New Roman, 1,5 міжрядковий інтервал, текстовий редактор “MS WORD” і має бути надрукований на принтері. Можна також подати таблиці та ілюстрації на згорнутих аркушах формату А3.
Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 30 мм, правим – 10 мм, верхнім – 20 мм, нижнім – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 10 – 12 мм (Додаток И).
До роботи додається індивідуальний навчальний план магістра.
Дипломну роботу оправляють у тверду обкладинку. На обкладинку з внутрішнього боку з початку роботи наклеюють поштовий конверт формату А5, у який вкладають:
відгук керівника (не підшивається);
зовнішню рецензію (не підшивається);
підписаний компакт-диск з текстом роботи та презентацією.
КРМ починається з титульного аркуша, який виконується за формою, яка надана у Додатку А.
Нумерація сторінок починається з першої сторінки, яка не нумерується (титульний лист), до останньої, включаючи додатки. Номера проставляються у правому нижньому кутку сторінок.
Текстова частина кваліфікаційної роботи та таблиці мають бути одного кольору (чорного). Рисунки допускається друкувати в кольорі.
Для зручності оформлення роботи можна використовувати Quarto3 — науково–технічна видавнича система з відкритим кодом, яка ґрунтується на універсальному конверторі документів Pandoc4 та використовує мову розмітки Markdown5. Це універсальний інструмент для тих, хто пише на R, Python, Julia та Observable JavaScript і підтримує роботу в Jupiter Notebook.
За допомогою Quarto можна поєднувати описовий текст і код для створення відформатованих документів, веб–сторінок, постів у блогах, книг тощо.
3.1 Заголовки
Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, які чітко та стисло відображають їхній зміст.
Заголовки структурних елементів КРМ «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» та заголовки розділів слід розташовувати з нової сторінки, посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці – форматування – по ширині. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається. Відстань між заголовком розділів та підрозділів і подальшим чи попереднім (якщо це підрозділ) текстом повинна бути один рядок. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять.
Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.
Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 тощо).
Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 тощо).
Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 тощо).
Приклад оформлення заголовків наведено на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1: Приклад оформлення заголовків
3.1.1 Заголовки Quarto
Заголовки в Quarto оформлюються за допомогою символу # (решітка). Кількість символів # визначає рівень заголовка. Приклад оформлення заголовків наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1: Приклади оформлення заголовків в Quarto
Синтаксис
Результат
# Заголовок 1
Заголовок 1
## Заголовок 2
Заголовок 2
### Заголовок 3
Заголовок 3
#### Заголовок 4
Заголовок 4
##### Заголовок 5
Заголовок 5
###### Заголовок 6
Заголовок 6
3.2 Переліки
У тексті розділів або підрозділів КРМ можуть бути переліки (рис. 3.2). Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. Якщо після номеру ставиться крапка, то подальший текст пишеться з великої літери.
Рисунок 3.2: Приклад оформлення переліків
3.2.1 Переліки Quarto
Переліки в Quarto оформлюються за допомогою символу * (зірочка). Приклад оформлення переліків наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2: Приклад оформлення заголовків в Quarto
1. впорядкований список
2. пункт 2
i) підпункт 1
A. під--підпункт 1
впорядкований список
пункт 2
підпункт 1
під–підпункт 1
(@) Список, нумерація якого
продовжується після
(@) переривання
Список, нумерація якого
продовжується після
переривання
термін
: визначення
термін
визначення
3.3 Таблиці
Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівняння показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами, які нумеруються в межах розділу. У такому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: Таблиця 3.5 – ЗАГАЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ОЦІНКИ АЛГОРИТМІВ. Форматування – по лівому краю (рис. 3.3).
Рисунок 3.3: Приклад оформлення таблиць
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці креслять нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю.
У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці (див. рис. 3.3). У разі переносу таблиці на інші сторінки (рис. 3.4) її слід починати із заголовку «Продовження таблиці __» і використовувати заголовки (рис. 3.4, а) або нумерацію колонок (рис. 3.4, б), тоді кожна інша сторінка таблиці починаються з такого ж блоку, на останньому аркуші, який займає таблиця, вказується замість «Продовження таблиці» – «Закінчення таблиці» із зазначенням номера (позначення) таблиці (рис. 3.4, в).
Рисунок 3.4: Приклад оформлення таблиць на наступній сторінці
Після закінчення таблиці потрібно пропускається один рядок і тільки тоді переходити до подальшого тексту роботи.
Таблиці у додатках позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (наприклад «Таблиця В.1»).
Таблиця має бути розміщена після посилання на неї (дозволяється на наступній сторінці після закінчення абзацу) у тексті із зазначенням її номера (Наприклад: «… у таблиці 1.1 вказано…»; «…найбільший бал отримано алгоритмом часових рядів (табл. 3.5)…»). Якщо після таблиці, або в іншому розділі потрібне на неї посилання, то в дужках вказується «…(див. табл.3.5)…». Якщо таблиця має більше двох сторінок, то її доцільно розміщувати у додатку до роботи.
Допускається розміщення таблиці у вигляді альбомного розташування аркуша.
Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.
Розділяти заголовки і підзаголовки діагональними лініями не допускається.
3.3.1 Таблиці Quarto
Таблиці в Quarto оформлюються за допомогою символу | (вертикальна риска). Приклад оформлення таблиць наведено нижче:
Синтаксис
| Зліва | Справа | За замовчуванням | По центру |
|------:|:-------|------------------|:---------:|
| 12 | 12 | 12 | 12 |
| 123 | 123 | 123 | 123 |
| 1 | 1 | 1 | 1 |
Результат
Зліва
Справа
За замовчуванням
По центру
12
12
12
12
123
123
123
123
1
1
1
1
Для зручності створення таблиць рекомендовано використовувати Markdown Tables Generator6.
Для виводу таблиць даних з Python можна використовувати бібліотеку tabulate7. Приклад виводу таблиці даних наведено в таблиці 3.3.
Графічний матеріал (рисунки, схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у роботі для пояснень властивостей або характеристик об’єктів дослідження, а також для кращого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті роботи.
Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.
За наявності у тексті таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.
За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних.
Приклад оформлення графічного матеріалу наведено на рисунку 3.5.
Рисунок 3.5: Приклад оформлення рисунків
Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами. Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунку складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номеру рисунку, відокремлених крапкою (рис. 1.1). Наприклад: «Рисунок 1.1 – Кроссовер в еволюційному алгоритмі».
Після підпису рисунку потрібно зробити одну стрічку пустою і тоді переходити до тексту.
Графічний матеріал кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.
Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці. Під ними друкують “Рис…, аркуш …” (якщо є кілька рисунків) і “Рис. 1, аркуш…” (якщо є один рисунок).
3.4.1 Рисунки Quarto
Рисунки в Quarto оформлюються за допомогою символу ! (знак оклику). Приклад оформлення рисунків наведено в таблиці 3.4.
Формули (за винятком тих, які є в додатках) мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).
Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках. На приклад: ...у формулі (1).
Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка. На приклад: …у формулі (В.1).
Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Приклад: (3.1), (3.3).
У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.
Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».
Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Після формули та її пояснення потрібно зробити одну стрічку пустою і тоді переходити до тексту. Приклад оформлення формул представлено на рисунку 3.6.
Рисунок 3.6: Приклад оформлення формул
3.5.1 Формули Quarto
Формули в Quarto оформлюються за допомогою символів $ (долар) або $$ (два долари). Приклад оформлення формул наведено в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5: Приклад оформлення формул в Quarto
Синтаксис
Результат
у середині тексту: $E = mc^{2}$
у середині тексту: \(E=mc^{2}\)
з нового рядка:
$$E = mc^{2}$$
з нового рядка: \[E = mc^{2}\]
Для зручності створення формул та рівнянь використовуйте ресурс Online LaTeX Equation Editor8.
3.6 Правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні КРМ студент може давати посилання на джерела інформації, цитати з яких наводяться в кваліфікаційній роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, дослідженню яких присвячена КРМ. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність про цитування документа або розширити відомості. Це точніше подає необхідну інформацію щодо обговорюваною проблеми; допомагає з’ясувати її зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід подавати на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в КРМ. Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4, с. 35]), або під текстом який корелює із думками інших авторів (наприклад [4, 6]), якщо здійснюється огляд, наприклад: «за даними джерел [4, 6, 9 – 12] встановлено…». У КРМ потрібно використовувати інформаційні джерела останніх редакцій не пізніше за 5 років від поточного року захисту.
3.7 Перелік використаних джерел
Перелік використаних джерел повинен містити усі джерела інформації, які використані при написанні КР, та розміщуватись за їх значущістю в алфавітному порядку (російськомовні та іноземні джерела включаються до загального списку).Відомості про включені до списку джерела слід подавати відповідно до державного стандарту ДСТУ8302:2015 - «Інформація та документація.Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Стандарт введений в дію 01. 06. 2016 та установлює види бібліографічних посилань,правила та особливості їхнього складання й розміщування у документах (додаток Ж).
3.8 Додатки
Матеріал, що доповнює положення стандарту, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на комп’ютері, копії документів тощо.
Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.
Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність.
Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.
У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.
Якщо у КРМ один додаток, то він позначається «Додаток А».
Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі в середині сторінки слова «Додаток» і його позначенням, а під ним у дужках (у разі необхідності) для обов’язкового додатка друкують слово «обов’язковий», а для інформаційного - «рекомендований» чи «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.
Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.
Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.
4 Етапи виконання КРМ
Підготовка КРМ умовно поділяється на такі етапи:
установча лекція або факультативний курс з методики підготовки КРМ;
вибір і затвердження напрямку досліджень та теми кваліфікаційної роботи;
підбір та вивчення літературних та інших джерел з теми дослідження;
розробка концепції та плану КРМ, погодження їх з науковим керівником;
підготовка індивідуального плану-графіку написання кваліфікаційної роботи на весь період навчання;
написання тексту КРМ та її оформлення;
зовнішнє рецензування КРМ;
підготовка відгуку керівника;
захист кваліфікаційної роботи на засіданні ЕК.
Графік виконання КРМ затверджується на початку навчального року, контролюється науковим керівником і кафедрою. За порушення графіка студент може бути недопущений до захисту КРМ.
4.1 Визначення напряму дослідження та теми
Визначення напряму дослідження здійснюється виходячи з наукових інтересів студента, тематики наукових досліджень кафедри, замовлень підприємств тощо.
Вибираючи напрям дослідження, доцільно користуватися запропонованим переліком тем, проте він не є обов’язковим і може уточнюватись або доповнюватись за бажанням студента та його керівника. Назва теми уточнюється керівником роботи.
Тема КРМ повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки з інформаційної аналітики і впливів та господарської практики.
Студент може скористатися тематикою КРМ, яку розробляє і щорічно переглядає кафедра. Студенту надається право запропонувати власну тему з необхідним обґрунтуванням її дослідження.
Тема роботи має бути погоджена з кафедрою технологій управління.
Обираючи тему, слід ураховувати її актуальність для організації де планується здійснити аналіз, можливість одержання відповідних матеріалів (планових, звітних, статистичних), проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність літературних джерел, власні напрацювання.
Обов’язковою вимогою до кваліфікаційної роботи є її корисність і практична цінність. КРМ має бути написана за матеріалами конкретної організації.
Виконання КРМ на абстрактну тему без використання й аналізу матеріалів, що характеризують діяльність конкретної організації, не допускається.
Пропозиції щодо вибору теми КРМ студент спочатку обговорює з науковим керівником від кафедри. За поданням наукових керівників кафедра розглядає пропозиції студентів і після схвалення готує проект відповідного наказу.
Закріплення за студентом теми КРМ оформлюється наказом керівництва університету не пізніше ніж за півроку до закінчення навчання за магістерською програмою. Цим самим наказом призначаються наукові керівники кваліфікаційних робіт.
Обов’язками наукових керівників є:
консультування з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів;
видача завдання на роботу із зазначенням термінів виконання кожного розділу; контроль за дотриманням регламенту підготовки КРМ;
контроль якості кваліфікаційної роботи;
підготовка відгуку про КРМ з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до структури критеріїв оцінки.
План КРМ повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної та конструктивної частин. При розробці та обговоренні плану дослідження необхідно скласти поетапний календарний план написання кваліфікаційної роботи згідно із затвердженим на кафедрі регламентом. Невиконання графіка та систематичне відхилення від регламенту є підставою для недопущення студента до захисту кваліфікаційної роботи.
4.2 Проведення досліджень і написання роботи
Неодмінною умовою якісного виконання КРМ є ґрунтовне ознайомлення з інформаційними джерелами за обраною темою. Вивчення літератури є важливим напрямком роботи, який дає можливість студенту врахувати досягнення попередників, що присвятили свої дослідження обраній ним науковій проблемі. Матеріали попередніх досліджень являють собою великий за обсягом матеріал, з якого можна отримувати корисну інформацію. Він може стати точкою відліку для формування нових ідей та науково-світоглядних поглядів.
Теоретичною та методологічною основою написання кваліфікаційної роботи є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених, концепції та ідеї, закладені в Конституції України, законах України, рішеннях Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, указах Президента. Ось чому студенту після вибору теми кваліфікаційної роботи необхідно глибоко вивчити такі джерела, які безпосередньо стосуються обраної теми дослідження.
Врахування і знання досягнень теоретичної думки різних країн, шкіл, позицій і концепцій видатних вчених в межах і сприятимуть багатовимірному баченню соціального світу. Ця підготовча робота також дасть змогу краще осмислити основні питання теми дослідження, їх зміст, визначити вузлові проблеми та напрямки аналізу реальної практики державного управління.
Поряд з цим студент повинен переглянути, відібрати з досліджуваної проблеми монографії, збірники матеріалів науково-практичних конференцій, автореферати дисертацій, журнальні та газетні статті, різноманітні статистичні та інші джерела інформації.
Спочатку студент має ознайомитися з алфавітним, систематичним та предметним каталогами бібліотеки університету. Для цього потрібно скористатися програмами навчальних модулів, які містять перелік обов’язкової та допоміжної літератури, а також з рекомендаціями наукових керівників.
Відбір та вивчення літератури мають бути системними. Підібравши потрібну літературу, студент приступає до глибокого її вивчення. Рекомендується спочатку швидко переглянути структурні елементи літературного джерела, які заслуговують на увагу в зв’язку з темою дослідження, потім уважно вивчити виділені елементи і їх законспектувати.
Щоб підготувати КРМ на належному рівні, студент повинен прагнути відбирати з літератури такі ідеї, положення та інформацію, які зможуть поглибити його теоретичні знання і слугувати фактологічним матеріалом, але не будуть використані як об’єкт полеміки.
Мета вивчення літературних джерел спрямована на те, щоб студент глибоко усвідомив і показав у кваліфікаційній роботі вдумливий, творчий підхід, що реально враховує труднощі пізнання, складність розробки теорії і прогнозування практичних кроків тих аналітичних процесів, які здійснюються у інформаційній сфері у наш час.
Після ґрунтовного опрацювання літературних джерел і з’ясування теоретичної бази дослідження студент приступає до ознайомлення з практичною роботою по впровадженню інформаційного аналізу у різних галузях виробництва.
Вивчення практики, її аналіз та узагальнення досвіду – найбільш трудомісткий етап у підготовці і написанні кваліфікаційної роботи, що потребує від студента надзвичайної організованості і самостійності. На цьому етапі студенту необхідна своєчасна кваліфікована допомога наукового керівника і консультанта кваліфікаційної роботи. Головна мета такої індивідуальної консультації – допомогти студенту в опануванні методичними прийомами з організації вивчення практичного досвіду для вироблення навичок самостійного аналізу, навчити його узагальнювати як позитивний, так і негативний досвід, робити з цього грамотні висновки, вносити конкретні пропозиції щодо вдосконалення діяльності державних органів та установ.
Перед студентом стоїть завдання, виходячи з плану кваліфікаційної роботи, конкретизувати предмет дослідження, визначити об’єкти дослідження. Відповідно до мети, завдань та логіки дослідження студент розробляє конкретну програму вивчення практичного досвіду і погоджує її з науковим керівником. Вона повинна включати передусім питання, з якими студент хотів би більш докладно ознайомитись, з’ясувати, як вони вирішуються в реальній практиці з інформаційної аналітики та впливів. Студент намічає також, в якій установі чи організації, коли і що вивчати конкретно, також у якій формі збирати необхідну інформацію. Це можуть бути копії довідок, проектних документів, планів тощо. Але в основному треба розраховувати на конспект, який студент веде в процесі вивчення практичної роботи.
Вивчивши практику з інформаційної аналітики та впливів, студент приступає до узагальнення досвіду на основі зібраної інформації. Це потребує серйозного осмислення та критичної оцінки форм, методів, підходів у аналітичній діяльності, глибини їх впливу на економічні та соціально-політичні процеси, виявлення найбільш типових, загальних важливих моментів. Далі потрібно сформувати власні висновки і пропозиції щодо вдосконалення практики з інформаційної аналітики та впливів.
Отже, якщо потрібна література підібрана і вивчена, матеріали для кваліфікаційної роботи старанно законспектовані, то студент дістає уявлення про те, які питання слід остаточно включити до плану кваліфікаційної роботи з тим, щоб глибоко, ґрунтовно, послідовно розкрити тему дослідження.
Разом з тим це дає змогу студенту чітко уявити, з яких питань необхідно збирати додатковий матеріал, що конкретно узагальнити з досвіду аналітики, чи доцільно проводити, наприклад, експертні дослідження тощо.
Тільки після такої кропіткої, творчої, аналітичної роботи над літературою та іншими джерелами можна приступити до розробки концепції, структури та змісту кваліфікаційної роботи.
4.3 Підготовка до захисту кваліфікаційної роботи
Згідно з регламентом студент зобов’язаний подавати дипломну роботу науковому керівникові на першу перевірку частинами у встановлені терміни. У разі недодержання студентом календарного графіка виконання КРМ керівник кафедри, за поданням наукового керівника кваліфікаційної роботи, має право звернутися до Декана факультету ФІТ з пропозицією відрахувати студента з магістратури як такого, що не виконує навчальний план.
У встановлені для здачі терміни студент представляє на кафедру КРМ в паперовому та електронному вигляді для перевірки роботи в системі «Антиплагіат» КНУ ім. Тараса Шевченка9.
Система «Антиплагіат» реалізує технологію перевірки текстових документів на наявність запозичень із загальнодоступних джерел. Система використовує алгоритми, які забезпечують швидкий і ефективний пошук запозичених фрагментів.
Зміст дипломної роботи є повністю самостійним дослідженням студента. Робота спирається на зібраний матеріал і використану літературу, включаючи всі джерела інформації, вивчені і відпрацьовані студентом в процесі виконання дипломної роботи.
Самостійною вважається робота, в якій наводяться коректні посилання на першоджерела і пряме цитування не більше двох абзаців оригінального тексту.
Робота з ознаками компіляції, плагіату або порушення копірайту до захисту не допускається!
Компіляція (від лат. Compilatio, букв. - пограбування) складання творів на основі чужих досліджень чи чужих творів без самостійного опрацювання джерел, а також сама робота, складена таким методом.
Плагіат – (від лат. plagio - викрадаю), умисне привласнення авторства на чужий твір літератури, науки, мистецтва, чужих ідей і винаходів (повністю або частково). За такі дії передбачена кримінальна та цивільна відповідальність. Обов’язковою ознакою плагіату є привласнення чужого авторства.
Плагіат може здійснюватися в двох видах:
дослівний виклад тексту іншої особи;
парафразу - виклад тексту іншої особи з заміною слів і виразів з повним збереженням змісту запозиченого тексту, а саме:
заміна українських букв (кирилиці) схожими на вигляд латинськими;
Звіт про перевірку в системі «Антиплагіат» на відсутність вищевикладених ознак додається до роботи разом з відгуками наукового керівника і рецензента. Даний звіт є роздруківкою з системи перевірки та містить такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові студента; присвоєний системою реєстраційний номер; дату відправки. Студент несе відповідальність за дотримання академічних норм в написанні письмових навчальних робіт в установленому в КНУ ім. Тараса Шевченка порядку.
Частка оригінального тексту повинна складати не менше 80%. В іншому випадку дипломна робота до захисту допущена не буде. Текст випускних кваліфікаційних робіт підлягає розміщенню в електронно-бібліотечної системи. Далі випускна кваліфікаційна робота з рецензією направляється для захисту в ЕК.
Далі студент подає роботу на перевірку науковому керівникові для одержання від нього письмового відгуку з оцінкою проведених досліджень.
КРМ (у незшитому вигляді), підписана автором, з письмовим відгуком керівника подається завідувачу випускаючої кафедри, який приймає рішення про допуск КРМ до захисту на відкритому засіданні випускаючої кафедри (попередній захист), яке проводиться не пізніше ніж за два тижні до призначеного терміну засідання ЕК по захисту випускних робіт.
На попередньому захисті розглядається питання про відповідність кваліфікаційної роботи вимогам кафедри по викладенню змісту та оформленню КРМ. У разі позитивної оцінки роботи приймається рішення про її допуск до захисту в ЕК, який оформлюється протоколом засідання кафедри.
На титульному аркуші кваліфікаційної роботи робиться відповідний запис про допуск до захисту, який підтверджується підписом завідуючого кафедрою (Додаток А).
Якщо студент допущений до захисту кваліфікаційної роботи, кафедра дає йому дозвіл отримати рецензію зовнішнього рецензента. Зовнішню рецензію на КРМ може зробити висококваліфікований фахівець, який спеціалізується на розв’язанні проблем, споріднених з темою роботи або керівник організації, де реалізований або планується реалізувати аналіз.
Зовнішня рецензія має містити ґрунтовний аналіз і диференційовану оцінку якості кваліфікаційної роботи. Зразок структури рецензії вміщено в Додатку Ж.
5 Рецензування кваліфікаційної роботи
Завершена КРМ направляється на рецензію. До рецензування залучаються відповідальні працівники органів державного управління і місцевого самоврядування, провідні фахівці науково-дослідних інститутів та вищих закладів освіти за визначенням відповідної кафедри, званням не нижче кандидата наук, а також керівники підприємств, посадою не нижче керівника підрозділу (відділу), чий підпис має бути завірений печаткою організації. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці кваліфікаційної роботи.
Завдання рецензування – попередньо оцінити (остаточно кваліфікаційна робота оцінюється у процесі її захисту на засіданні ЕК) теоретико-методологічний рівень кваліфікаційної роботи, оволодіння студентом науковими методами в процесі дослідження, вміння застосувати теоретичні знання до аналізу практичної діяльності з інформаційної аналітики та впливів, здатність формулювати висновки і пропозиції, які мають практичне значення для вдосконалення стилю, форм і методів, підвищення ефективності діяльності підприємств.
Рецензування має на меті, по-перше, допомогти студентові більш досконало розібратися у вибраній ним темі та окремих її питаннях, по-друге, оцінити ступінь засвоєння ним матеріалу та вміння письмово викладати його, по-третє, дати студентові рекомендації щодо подальшої поглибленої роботи над обраною темою дослідження.
Рецензія може бути написана у вільній формі, але в ній потрібно розглянути і оцінити:
правильність постановки проблеми, її обґрунтованість, актуальність і значення для практики;
вміння визначити основні питання і викласти матеріал в логічній послідовності і взаємозв’язку;
позитивні сторони та недоліки при висвітленні теми (глибина розкриття, повнота вивчення літературних джерел, вміння застосовувати теорії до аналізу політики і практики, навички оволодіння методикою дослідження проблеми тощо);
новизну і практичне значення висновків і пропозицій;
творчий підхід студента до осмислення теоретичного і фактичного матеріалу;
мову і стилістику роботи;
вміння користуватися працями класиків вітчизняної та світової науки, урядовими документами, іншими нормативно-правовими актами, бібліографічним апаратом для ілюстрації своїх думок, положень;
оформлення науково-довідкового апарату і кваліфікаційної роботи в цілому.
У рецензії бажано диференційовано оцінити вступ, основну частину, висновки, науково-довідковий апарат, звернути увагу на те, чи не перевантажена робота фактографічним матеріалом, викладенням однотипного матеріалу, чи не має вона описовий, інформаційно-довідковий або декларативний характер. Необхідно також вказати на наявність чи відсутність авторської позиції. Не можна залишити поза увагою рецензії обсяг кваліфікаційної роботи, наявність усіх необхідних її складових частин. Обов’язково оцінюється ґрунтовність висновків та їх практичне значення.
Необхідно мати на увазі, що студент повинен у письмовій роботі показати вміння користуватися науковою термінологією, оцінити орфографічну, пунктуаційну і стилістичну грамотність.
У рецензії обов’язково відзначається повнота розкриття теми. Обов’язково оцінюється відповідність кваліфікаційної роботи поставленим до неї вимогам.
У заключній частині рецензії формулюються загальна оцінка кваліфікаційної роботи, висновки рецензента щодо її захисту та присвоєння кваліфікації. Потім наводяться короткі відомості про рецензента: прізвище та ініціали, науковий ступінь і вчене звання, посада, дата написання рецензії, особистий підпис. Приклад зовнішньої рецензії наведено у Додатку К.
КРМ оцінюється рецензентом з оцінкою “відмінно” (90-100 балів) за умов, що у роботі:
викладені погляди провідних фахівців з даної проблеми та у наявності достатній структурований й змістовний огляд спеціальної літератури з теми дослідження;
показано значення проблеми для економіки держави, регіону, міста або групи підприємств галузі;
обґрунтована методика дослідження виявлених проблем;
зібрані, узагальнені та критично проаналізовані роботи провідних вчених, що досліджують дану тематику;
наведені первинні матеріали, отримані студентом під час проходження виробничої практики, матеріали повинні бути статистично оброблені і узагальнені;
виконані самостійні розрахунки та розробки моделей, що мають принципове значення для рішення проблеми, бажаною є побудова економіко-математичної моделі, що використовується у цій аналітичній діяльності;
на підставі аналізу фактичного матеріалу, аналітичної інформації виконані аргументовані теоретичні узагальнення і викладено власну точку зору на проблеми інформаційної аналітики та впливів, а також вказані розбіжності у думках автора роботи та інших дослідників;
наявні рекомендації щодо впровадження отриманих результатів дослідження у практичну діяльність на рівні економіки держави, регіону, міста або окремого підприємства.
Оцінка кваліфікаційній роботі “добре” (75-89 балів), або “задовільно” (60- 74 бали) надається у тих випадках якщо:
окремі питання плану роботи виконані без належного теоретичного обґрунтування або поверхово та не у повному обсязі;
в роботі присутні окремі теоретичні помилки чи хибні визначення, які свідчать про недоліки у теоретичній підготовці студента;
при викладенні фактичного матеріалу не виявлені закономірності зміни соціально-економічного оточення, що вивчається, не проаналізовані причини цих змін або рекомендації, що пропонуються, не випливають з аналізу явища.
Оцінка кваліфікаційній роботі надається “незадовільно” (0-59 балів) у тих випадках якщо:
у кваліфікаційній роботі присутні суттєві теоретичні помилки або поверхова аргументація головних положень обраної теми;
наведено думки інших авторів без посилання на джерела;
замість теоретичного висвітлення проблеми наведено опис окремих фактів, запозичених статистичних даних тощо;
КРМ носить описовий характер.
6 Відгук на кваліфікаційну дипломну роботу
Кваліфікаційна дипломна робота, підписана студентом подається науковому керівникові, який після ознайомлення з нею і в разі схвалення підписує її і, додавши свій письмовий відгук, передає на кафедру.
У датованому та підписаному відгуку наукового керівника відображається:
зв’язок завдання на кваліфікаційну роботу з об’єктом діяльності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня магістр;
адекватність мети кваліфікаційної роботи та актуальність теми;
клас задач, рівень та види умінь, що застосовані, їх відповідність чинним кваліфікаційним вимогам;
відповідність змісту кваліфікаційної роботи програмі;
рівень теоретичних знань, виявлений студентом при вирішенні конкретних практичних завдань;
оригінальність отриманих рішень, прогресивність та ймовірна ефективність запропонованих шляхів вирішення досліджуваної проблеми;
практичне і наукове значення результатів;
ступінь самостійності виконання;
інші питання (застосування комп’ютерного моделювання, реальність, комплексність тощо);
якість оформлення;
глибина та комплексність підходу при аналізі проблем;
аналіз позитивних сторін роботи, а також недоліків та помилок, перелік недоліків, за які знижена оцінка;
зауваження та пропозиції щодо удосконалення підготовки випускників фаху.
У відгуку керівник оцінює кваліфікаційну дипломну роботу записом: «Робота заслуговує оцінки …». Термін подання повністю завершеної кваліфікаційної роботи з відгуком та рецензією на кафедру – за тиждень до захисту.
Відповідальність за своєчасне виконання кваліфікаційних робіт покладається безпосередньо на студентів Університету.
7 Порядок захисту кваліфікаційної роботи
Загальні питання захисту кваліфікаційної роботи
Дата захисту визначається графіком засідань ЕК, що затверджується ректором університету і доводиться навчально-методичним центром до відома членів ЕК, декана факультету, студентів.
Списки студентів, допущених до захисту кваліфікаційних робіт, подаються в ЕК випусковою кафедрою.
До захисту кваліфікаційної роботи допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план, включаючи виробничу практику, підготували дану роботу, пройшли етап її розгляду на кафедральній комісії (попередній захист) та отримали допуск до захисту.
Захист кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні ЕК за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності Голови. Засідання ЕК проводяться як в навчальному закладі, так і на підприємствах, в установах та організаціях, для яких тематика робіт становить науково- теоретичний або практичний інтерес.
Рішення ЕК про оцінку КРМ, а також про присвоєння випускнику освітнього рівня та кваліфікації, надання йому документа про освіту і кваліфікацію приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Голос голови ЕК є вирішальним при однаковій кількості голосів.
Всі засідання ЕК протоколюються. У протоколи вносяться:
відгук керівника кваліфікаційної роботи, якщо передбачено;
рецензія фахівця відповідної кваліфікації;
оцінка захисту кваліфікаційної роботи;
запитання до випускника з боку членів та голови ЕК;
окремі думки членів ЕК;
здобуті освітній рівень і кваліфікація;
назва документу про освіту і кваліфікацію (з відзнакою чи без відзнаки), який видається випускнику;
інші відомості (реальність, комплексність, рекомендація роботи на конкурс дипломних робіт, рекомендація автору роботи до вступу у аспірантуру тощо).
Протоколи підписують голова та члени ЕК, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у встановленому порядку.
Результати захисту кваліфікаційних робіт визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно» (а також по 100 бальній системі) і оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ЕК. В ЕК повинні бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність кваліфікаційної роботи – друковані або підготовлені до друку статті за темою роботи, тези доповідей на конференціях, документи, які підтверджують практичне застосування результатів, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.
Здобувачі академічного ступеня «магістр», які пройшли державну атестацію, отримують диплом про здобуття повної вищої освіти та відповідної кваліфікації.
Умовою отримання магістрами диплому з відзнакою, крім того, що вони мають не менше 75% відмінних оцінок з усіх навчальних дисциплін і практичної підготовки, оцінки «добре» з інших дисциплін та оцінки «відмінно» за результатами державної атестації.
Студенти, які отримали незадовільну оцінку при складанні державного іспиту або при захисті кваліфікаційної роботи, відраховуються з університету та одержують академічні довідки встановленого зразку.
Матеріали для захисту кваліфікаційної роботи
Завершену кваліфікаційну роботу студенту необхідно подати на кафедру за тиждень до захисту в паперовому та електронному вигляді (в форматі .doc або .docx та на СD); презентацію – не пізніше, ніж за 2 дні до захисту в паперовому та електронному вигляді у форматі .ppt, .pptx (презентація MS PowerPoint) або .pdf. Електронна версія завершеної кваліфікаційної роботи з презентацією додається до паперової при здачі роботи до архіву університету.
Студент готує до захисту ілюстративний матеріал (роздруківку презентації) для всіх членів комісії.
Час виступу не повинен перевищувати 7-10 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу: плакатів, роздаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем або відповідних слайдів). Головне призначення таких додатків – детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.
Студенту рекомендується робити презентацію виконаною роботи за допомогою презентаційних комп’ютерних програм, таких як «PowerPoint», видавничої системи «Quarto» або інших, з демонстрацією на великий екран. У разі використання слайдів або комп’ютерної презентації треба переконатися у наявності проектора, екрана, можливості затемнення, доступних джерел електричного струму та пам’ятати про специфіку підготовки та застосування цього методу презентації. Приклад презентаційного матеріалу наведено у Додатку Л. Слайди мають бути пронумеровані.
Захист роботи розпочинається з доповіді, в якій студент повідомляє тему роботи, яка ним захищається та має розкрити: актуальність теми, зміст роботи, об’єкт та предмет дослідження, характеристику проведених досліджень, зміст запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності, отримані результати, висновки.
Основні можливі назви слайдів або графічного матеріалу кваліфікаційної роботи для захисту можуть бути такими (приклад):
тема, автор, науковий керівник;
актуальність КРМ;
мета та задачі КРМ;
об’єкт та предмет дослідження;
наукова новизна, практична цінність;
апробація роботи, публікації
гіпотеза дослідження, постановка задачі;
аналіз існуючих способів вирішення поставленої задачі;
вхідна інформація, необхідна для вирішення поставленої задачі;
Завершуючи доповідь, випускник має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; де ще слід, на його думку, застосувати результати дослідження.
Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст.
Члени ЕК, присутні на захисті, можуть ставити випускнику запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.
Після відповіді на запитання зачитується зовнішня рецензія. На зауваження рецензента випускник повинен дати аргументовану відповідь. Після цього слово надається керівникові для характеристики й оцінки роботи або зачитується його відгук на КРМ.
Під час захисту ведеться протокол засідання ЕК. Окремо відзначається думка членів ЕК про практичну цінність і рекомендації щодо використання пропозицій автора.
Загальний час захисту КРМ не повинен перевищувати 30 хвилин у середньому на одного студента.
Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ЕК виноситься її рішення.
8 Критерії оцінювання роботи
Підсумкову оцінку кваліфікаційної роботи визначає екзаменаційна комісія, її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості КРМ.
Змістовні аспекти роботи:
актуальність обраної теми дослідження;
спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;
відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;
широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;
наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;
рівень обґрунтування запропонованих рішень;
ступінь самостійності проведення дослідження;
розвиненість мови викладення роботи та її загальне оформлення.
Якість захисту роботи:
уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;
здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;
загальний рівень підготовки студента;
володіння культурою презентації.
При оцінюванні кваліфікаційної роботи, наприклад за 100-бальною шкалою, виходять з наступної шкали:
оформлення роботи – 10;
правильне використання понять і термінологічного апарату – 10;
ефективне використання спеціальної літератури – 5;
застосування порівняльного аналізу – 10;
структура роботи, логічність викладення матеріалу – 10;
обґрунтованість висновків і вагомість пропозицій – 15;
захист роботи – 40, у тому числі:
доповідь – 10;
відповіді на запитання – 5*5=25;
відповідь на зауваження рецензента – 5.
9 Рекомендовані теми КРМ
Моделі та інформаційна технологія виявлення мін за допомогою методів Data Science та алгоритмів Machine Learning.
Моделі та інформаційна технологія виявлення не доброчесних благодійних фондів за допомогою методів Data Science.
Технологія виявлення шахрайських операцій за допомогою методів Data Science.
Моделі та інформаційна технологія прогнозування виверження вулканів на основі виявлення прихованих прекурсорів у геофізичних даних.
Моделі та інформаційна технологія прогнозування виявлення аномалій мозку методами Data Science.
Моделі та інформаційне забезпечення прогнозування цін на автотранспортні засоби методами машинного навчання.
Інформаційна аналітика та прогнозування кліматичних змін методами машинного навчання.
Моделі та інформаційна система прогнозування серцево-судинних хвороб методами машинного навчання.
Технологія визначення діабету методами машинного навчання.
Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень методами аналізу часових рядів.
Моделі та інформаційна технологія оцінки нерухомості алгоритмами машинного навчання.
Розробка технології побудови і оцінки інвестиційного портфелю методами аналізу даних.
Розробка моделі та інформаційної технології оцінки цінового діапазону мобільних телефонів методами Data Science.
Розробка технології емоційного аналізу за допомогою методів Data Science та алгоритмів Machine Learning.
Моделі та інформаційна технологія аналізу валютних пар на фінансових біржах.
Розробка моделей та інформаційної технології автоматизації аналізу та візуалізації даних у сфері онлайн-маркетингу.
Розробка моделей та інформаційної технології календарного планування реалізації ІТ проєкту.
Розробка моделей та інформаційної технології прогнозування ринку електромобілів за допомогою методів Data Science та алгоритмів Machine Learning.
Моделі та інформаційна технологія формування логістичних потоків за допомогою методів Data Science та алгоритмів Machine Learning.
Моделі та інформаційна технологія розпізнавання пошкоджень територій за допомогою методів Data Science та алгоритмів Machine Learning.
База практики – установа, в якій студент проходить науково-дослідну практику, набуває практичного досвіду за фахом та розширює коло власного наукового пізнання. Базою практики може бути як юридична так і фізична особа.↩︎
